Свобода слова на талони
Дуже небезпечним явищем для занепадаючої комуністичної системи періоду 80. років у Польщі був незалежний обмін думок, поява тзв. „другого обігу” та друкування опозиційними середовищами листівок, преси, брошур, а навіть книжок поза межами комуністичної цензури. Подібно було й в Україні. Критичні відносно „комуністичної верхівки” статті з’являлися у так званому „самвидаві”. Подолання інформаційного монополю влади було першою метою опозиціонерів, а свобода слова їхнім першим постулатом. Служба безпеки ПНР наполегливо збирала усі інформації, які відносилися кожного навіть майменшого випадку розповсюдження, місця друкування та каналів дистрибуції антисоціалістичної літератури. У есбецькому слангу розповсюдження листівок та незалежної публіцистики йменовано „шкідливим політичним актом”.
Czytaj więcej…